А знаєш, про що я мрію?
Про вечір. Для нас лиш двох.
День тихо зів’яне, стліє
На полум’ї трьох свічок.
В кімнаті нас двоє й тиша,
І три язички вогню.
А тіні на стінах пишуть
Сумну акварель свою.
Торкнутись тебе? Боюся
Зім’яти серпанок чар.
В очах твоїх утоплюся,
Гамуючи серця шал.
Мовчи. Не полохай тишу.
Крізь тугу мені посміхнись.
Тобі прочитаю вірші,
Що склала давно колись.
Пірнувши у згадок річку,
Нового діждемось дня.
В кімнаті – лиш вогник свічки,
Поезія, ти і я.
К сожалению комментариев к статусу еще не было. Вы можете быть первым!