Шёл,шёл,увлёкся думами.И вдруг,поймал себя на мысли,что не той дорогой пошёл.Придётся возвращаться обратно.Хорошо,что вовремя заметил,а то кто его знает куда бы забрёл?Ох и думы,палка о двух концах...
Тарас ШЕВЧЕНКО
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
...Квіти мої, діти!
Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав?
Чи заплаче серце одно на всім світі,
Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав...
Може, найдеться дівоче
Серце, карі очі,
Що заплачуть на сі думи,—
Я більше не хочу.
Одну сльозу з очей карих —
І пан над панами!
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!